Суцвіття мов на дереві культур: Історико-літературна подорож

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

      У всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

       Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

      Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

      З нагоди відзначення Дня слов'янської писемності та культури запрошуємо до історико-літературної подорожі  сторінками  книг та публікацій  з періодичних видань, які будуть цікавими й корисними та знаходяться у бібліотеці. Адже вони знайомлять з історією виникнення письма, з’ясовують витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов; викривають історичні аспекти внеску братів Кирила та Мефодія в історію освіти, культури слов’янських народів та розвитку писемності; виховують повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських учителів, спонукають до вивчення мов і культур.