В Україні День слов’янської писемності й
культури встановлено, відповідно до Указу Президента України від
17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.
У всіх
слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців
слов’янської писемності. Слов’янська
писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав
назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став
Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів
старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі
грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і
кирилиця.
Одночасно зі створенням абетки було розпочато
роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило
та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало
слов’янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі
слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою
якої поширювалося слово Боже.
З нагоди відзначення Дня слов'янської писемності та культури запрошуємо до історико-літературної подорожі сторінками книг та публікацій з періодичних видань, які будуть цікавими й
корисними та знаходяться у бібліотеці. Адже вони знайомлять з історією виникнення письма, з’ясовують
витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов; викривають історичні
аспекти внеску братів Кирила та Мефодія в історію освіти, культури слов’янських
народів та розвитку писемності; виховують повагу до історичного минулого,
почуття поваги до слов’янських учителів, спонукають до вивчення мов і культур.
