Вечір пам'яті 60-річчю від дня народження Анни Дущак

Отак, як спраглий дуже пити хоче,

І як без волі вітрові не жити –

Так я жадаю слід свій залишити.

По ньому, може, стежку хтось протовче…

Анна Дущак, «Намистинки»

     Ці слова належать дуже сильній, витривалій і мужній людині, яка не дивлячись на усі муки, пережиті страждання, знаходила в собі сили боротися до останнього. Це – Анна Кирилівна Дущак, одна з найяскравіших квіток  у барвистому буковинському вінку сучасних поетів.

В Сторожинецькій  районній  бібліотеці, у  літературно-мистецький вітальні «Літературний вернісаж» зібрались численні шанувальники поетичного слова, учні ЗОШ №1(керівник Балінова Віра Дмитрівна), щоб вшанувати пам’ять справжньої народної поетеси,  60-річний ювілей якої цими днями святкували всі, чия поетична душа здатна на добро,на любов, на мудрість.

      Учасники вечора переглянули відео фільм «Прийшла до вас» створений режисером Петром Оларом ще у 2007 році, про відому буковинську поетесу Анну Дущак. Кадри з фільму зворушили присутніх до сліз тому, що мали задоволення побачити і почути ніжний голос Анни Дущак, яка  власним прикладом  вчить нас жити і сприймати труднощі, що їх кидає нам під ноги доля, і, попри все, убачати красу життя в кожній квітці, комашці, хмарині, весняній бруньці й, звісно, людині. Це для нас велика й неоціненна наука від Поетеси.

      

      Спогадами про історію знайомства та спілкування з Аничкою, поділився і наш поет-бард Ігор Михайлович Мисько, для якого вона була другом, товаришем і посестрою. Завдяки Ігорю Михайловичу, з яким Анничка вела переписку, ми мали змогу побачити рукописи віршів, які сповнені якоюсь особливою щемкою ніжності, обнадійливим сподіванням, почути у його виконанні пісні на слова поетеси, насолодитися чудовим декламуванням ії віршів.

      Жорстока, немилосердна хвороба прикувала дівчину до ліжка, вмурувала в чотири стіни, ламала, але не зламала.  Працівники центральної районної бібліотеки, розповідаючи про багате подіями, і хорошими, і водночас важкими насичене життя Ани наголосили на тому, що молоде покоління потрібно виховувати якраз на прикладі цієї мужньої жінки. Розповідь доповнили читання поезій учнями та  слайд-презентація світлин яку люб’язно запропонував нам також Ігор Михайлович отримавши їх від найкращої Анничкиної подруги Ксенії Гапій.

 Спогадами про зустрічі з поетесою, та враженням від ії творчості поділились з присутніми шанувальники  поетичного слова Гаврилюк Галина Володимирівна, Слюсарчук Георгіна Костянтинівна, Шастал  Георгіна Дмитрівна та багато інших.

В передмові до однієї із збірок,  українська поетеса і прозаїк – Галина Тарасюк писала:«Як бита градом тернова гілочка, душа її цвіте білим, болем біленим, але таким чистим і сонячним квітом. Поезії – не для себе,а задля нас із вами, задля світу, який починався для неї „там, за шибкою вікна...”» Саме так називалась книжкова виставка, на якій були представлені збірки віршів Ани Дущак, мета якої була збагатити світогляд присутніх молодих читачів поетичним словом поетеси, прищеплювати прагнення робити добро, бути милосердним, вміти співчувати людському горю, розуміти красу слова.

       Кожному з нас доводиться пройти життєвий шлях, вибраний Всевишнім. Дорогу цю ми пробиваємо самі. В Анни Дущак  був дуже нелегкий терен. Упродовж  свого життя вона не один раз стояла перед великою скелею, яку треба було подолати. І хоч їй було нелегко, вона не втрачала надії, і з Божою допомогою оминала сніги песимізму та льоди цинізму. Господь благословив Анну бути у слові. У чистій, як сльоза, високій, як небо, у неперебутній, як добро, поезії.

Запалімо сьогодні свічу Життя Анни Дущак, свічу Всепрощення, Надії, Вдячності, Щастя, Натхнення, Мужності, Поклоніння, Любові, Добра.

     Нехай поетичне слово Анни підносить нас над проблемами сьогодення, закликає навіки полюбити свій край, землю, на якій стоїть батьківська хата, зорі, що заглядають ночами у вікно, прагнути до того, щоб у наших серцях навіки поселилась любов і доброта, всепрощення і злагода з оточуючим світом.

Завідуюча відділом обслуговування Сторожинецької ЦРБ  Кухарєва Наталія.